Не треба слів,
Хай буде тільки діло - його роби!
Спокійний ліс суворий,
В душі не плутаю горіння тіла,
Сховай свій біль, злами раптовий порив,
Але для мене у святім союзі
Душа і тіло, щастя з гострим болем.

Мій біль бринить,
Зате, коли сміюся
І сміх мій рветься
Джерелом на волю.

Не лічу слів, даю без міри ніжність,
А, може, в цьому є моя сміливість?
Палити серце в хуртовині сніжній,
Купати душу у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
А там, де треба я тверда й сувора.
По краю, ні, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.

Не треба слів, хай буде тільки діло!
Не треба слів, хай буде тільки діло!
Не треба слів...